Лялечки вуду.

Допомагаючи подрузі причарувати хлопця, я думала, що це лише забава...

-Памятаєш, як обіцяла мені, що душу чорту віддаси, якщо я попрошу? - запитала, зателефонувавши до мене, моя шкільна подруга Наталя. - цей день прийшов!

Сім років тому Наталка дуже допомогла мені, виручила у ситуації, від якої залежала моя доля. Вона неправдиво свідчила на суді, завдяки чому з мене зняли звинувачення у злочині, якого я не скоювала. Це була брехня заради справедливості, але ніхто з моїх найкращих подруг, крім Наталі, на це не підписався.

— Що я маю зробити?

— Потрібно... тільки не смійся, я серйозно, поворожити на одного хлопця. Я ще нікого так не хотіла. Про ляльок вуду чула? Африканське ворожіння. Щоб спрацювало, потрібні сила двох жіночих сердець і чотири руки. Нікого про це не можу попросити, крім тебе, бо це гріх. Але є не більший, ніж фальшиве свідчення. То що скажеш?

КОЛИ КВАСОЛЯ ПРОРОСТЕ

Я погодилася. Мені було цікаво, та й шкода Наталку—треба ж так закохатися!

— А чому відразу африканська магія? Український приворот не хочеш використати?

— Боюся поїти його зіллям, та й циганкам я не вірю. Вони ж гроші беруть за послуги, а тут потрібна людина, яка щиро прагне допомогти. Ми з тобою — ідеальна пара "відьмочок".

Я не змогла приховати усмішки, коли дізналася, що рецепт ворожіння Наталка почерпнула з інтернету: якась туристка ділилася своїми спогадами про Кубу. Але мій сарказм розтанув, коли я краще придивилася до Наталі. Моя бідолашна товаришка схудла, під очима з'явилися великі смуги, а очі блищали через недосипання. Усе це, як з'ясувалося, через 30-річного менеджера, з яким подруга познаймилася, коли проходила виробничу практику на торговельній фірмі. Наталя добре підготувалася до чародійства. Чорні свічки, сушені трояндові пелюстки, а найдорожчий елемент дійства—синя футболка. "Пощастило, — пояснила подруга.—Андрій забув в офісі свій тренувальний наплічник, а мені якраз потрібна була якась річ, яку він вбирав..."

Ми викроїли з футболки і пошили двох лялечок: Андрія і Наталю. Дівчину начинили пелюстками, хлопця — бобами. Зв'язали їхчервоною стрічкою. Окреслили борошном коло і стали в ньому, запалили свічки, уголос заспівали приспів пісні "Ти мій" Ірини Білик. Не буду описувати усієї церемонії, скажу лише, що насамкінець ці ляльки ще треба було закопати на цвинтарі, що мало символізувати "кохання аж до смерті". "Ворожіння збудеться, коли квасолина крізь тканину проросте у грунт. Розумієш?" — шепотіла збуджена Наталя.

ВІН ЛЮБИТЬ БІЛЯВОК

На пікнік, улаштований на честь Наталчиного дня народження на дачі, прийшли, крім спільних друзів, двоє незнайомих мені хлопців — Андрій та його друг Ігор. Коли Андрій вручав Наталі букет і подарунок, вона на нього так глянула... А цьому хлопцеві було байдуже до Наталі, все став упадати за її двоюрідною сестрою Ганною.

— Ти бачиш, що вона робить? — нервувалася Наталя. — Та Ганя може все зіпсувати. Я мушу затанцювати з Андрієм бодай раз.

Нейтралізувати Ганю було дуже просто. Я згадала спосіб, який бачила в якомусь фільмі. Удала, що в дівчини у волоссі жук, взялася його витягати і попросила Ганю потримати мою склянку з коктейлем. Це був апельсиновий сік з чистим спиртом. Далі я віртуозно витягнула жучка з кишені, вихопила з Ганиних рук її склянку, і ми випили за порятунок бідолахи. Невдовзі Ганя захотіла лягти на хвилинку, і я турботливо відвела її до будиночка. Там вона і проспала до кінця вечірки. Далі все було за Наталчиним сценарієм. Вона танцювала з Андрієм. Я бачила, якмоя подруга, обійнявши хлопця за шию, сипала йому за комір "магічний порошок" — рештки ритуального борошна. А я танцювала з Ігорем. Із дачі до міста я верталася в Ігоревій машині. Коли Андрій і ще кілька нетверезих пасажирів були успішно доставлені під рідні будинки, Ігор запитав, чи не хотіла б я ще зайти з ним до якогось кафе. Мовляв, йому кортить поставити машину на стоянку та нарешті випити за здоров'я моєї подруги. Я погодилася і тоді багато дізналася про Андрія.

По-перше, він небайдужий до спиртного, і стримує його лише присутність друга. Ігор супроводжує його на всіх спільних гулянках та завжди транспортує додому. По-друге, Андрій "зациклений" на білявках. Байдуже, фарбованих чи натуральних. По-третє, півроку тому розлучився і, зі слів Ігоря, не готовий зараз починати серйозні стосунки з дівчатами.

Ми розмовляли, і Ігор щораз більше мені подобався. Розпрощалася я з ним, відчуваючи, що має бути якесь продовження. Так і сталося. За тиждень зателефонувала Наталя й удавано спокійним тоном повідомила, що Андрій запросив її до нічного клубу: "Там буде його друг Ігор. Він питає, чи не хотіла б ти до нас долучитися".

Наталка мала неймовірно гарний вигляд. її худорлявість стала ще помітнішою, але вона не псувала її. Височезні каблуки, чорне плаття, червона помада і... біляве волосся. Новий імідж "фатальної жінки" дуже пасував Наталі. Але найбільше додавав їй шарму вогонь, яким палали її великі чорні очі.

"Воно проросло, — обійнявши мене, прошепотіла подруга. — Він сам зателефонував три дні тому і запропонував зустрітися. Тепер важливо, щоб не помітив, як сильно я в нього закохана". Та хіба ж це можна було приховати? Кожен рух, кожен погляд видавав у Наталці закохану жінку. Андрія це, звісно, тішило. Яскрава дівчина, на яку кидають хтиві погляди всі чоловіки, не зводить з нього очей! Вони стали зустрічатися. Наталя божеволіла від щастя. "Він неймовірний коханець, — шепотіла вона мені при кожній зустрічі. — Ми створені одне для одного". Я подвійно раділа за подругу, бо і в моєму житті сталися переміни: Ігор мені освідчився, ми стали жити разом.

"ЗАКЛЯТІ" ПОДРУГИ

Невдовзі Наталя перевелася на заочне і влаштувалася на фірму, де працював Андрій. Вона погодилася за мізерні гроші виконувати наймаруднішу роботу, аби тільки бути поряд з коханим. На фірмі вони, домовившись, не афішували стосунків. І завдяки цьому Наталка, перебуваючи "втіні", тримала на прицілі усіх потенційних суперниць.

Якось вона зателефонувала мені серед ночі, їй кортіло комусь вилити душу. "Сьогодні позбулася ще однієї дівки, — неприродно сміючись, розповіла Наталя. Вона була добряче напідпитку. — Стажистки, що фліртувала а з Андрієм. Знаєш як? Як підкинула їй гаманець іншої співробітниці. Потім попросила розміняти мені банкноту. Зчинився скандал. Та жіночка щойно зняла велику суму з рахунку. Я запропонувала усім, хто був в кабінеті, викласти на стіл вміст торбинок і кишень. Та дурепа, звісно ж, божилася, що не знає, звідки в неї цей червоний гаманець".

— Господи, її, напевно, відразу звільнили? — перепиталая.

— О так, шеф розпорядився викликати міліцію, ту нещасну допитали, і вона зізналася у крадіжці... Ідіотка. її тепер судитимуть. У кращому разі оштрафують. Андрій був шокований. Сказав: "Вона і біля мене весь час крутилася!"

— Але ж ти відьма! — вирвалося в мене.

— Нехай! — розреготалася Наталя. — А ти хіба ні? Як це тобі вдалося обкрутити такого красунчика Ігоря? Без мене чарувала?

Я вимкнула телефон.

А невдовзі я завагітніла, Ігор запропонував одружитися. Я поділилася новиною з Наталею, сподіваючись, що це нас примирить. Та її реакція була несподіваною: "Але ж він не кохає тебе! Пробач, та краще тобі знати правду: найбільше його приваблюють твоя квартира і статки твоїх батьків. Скажи, а ти розповідала йому про...?"

Це була моя найбільша таємниця. Підлітком я мала роман зі старшим на десять років чоловіком. Була в нього закохана. Навіть завагітніла від нього, та втратила дитину. Він торгував валютою, наркотиками і мало не втягнув мене у свої темні справи. Врятували мене мій вік і те, що Наталка свідчила на мою користь.

Наталя переповіла цю історію Ігореві. Він аж скипів, страшенно образився, що я це приховала. Одне слово, ми розсталися. "Пробач, будь ласка. На мене щось найшло, — виправдовувалася Наталя. — Мене просто вбиває вся ця ситуація: я Андрієві навіть не коханка в повному розумінні, бо ми мусимо приховувати зв'язок. Мовчу вже про те, що він і не думає про одруження..."

Та я не пробачила. Я мріяла лише про помсту. Уперше за сім років я почувалася захищеною і коханою з чоловіком, якого майже полюбила. Я завагітніла, хоча вже не сподівалася, що зможу. А ця відьма усе зруйнувала.

Я поїхала на цвинтар. Знайшла те місце і викопала ляльки. Вони непогано збереглися, тільки на "Андрієвому" серці зяяв гидкий отвір: як хробак, з неї стирчав квасолевий паросток. Я розтовкла його і спалила ляльки.

Апотім я зателефонувала Наталі, запросила у гості — на примирення — і пригостила своїм знаменитим "спиртовим коктейлем". Це розв'язало їй язик, і вона, не добираючи сліїз, розповідала, як позбавлялася потенційних суперниць (історія зі стажисткою-"крадійкою" була лише епізодом), як шпигує за Андрієм і про всяк випадок навіть збирає на нього досьє — він щось там "хімічить" з відрядженнями. Усе це я записала на диктофон.

Поки моя найкраща подруга міцно спала, я пред'явила доказ директорові фірми, де працювали Андрій і Наталя. Їх звільнили. І Андрій виставив Наталчині речі за поріг.

На жаль, я не врахувала, що ця помста поставить остаточну крапку і у наших з Ігорем стосунках. Він сказав, що вже готовий був вибачити мені мій обман, але те, як я вчинила з його другом, ніколи не забуде. Того ж дня у мене відкрилася кровотеча. Викидень на ранньому терміні...

Згодом я стала розмірковувати: звідки і в Наталчиній, і в мош душі взялося стільки злості та підступності? Чому ми заради амбіцій і помсти ладні були знищити близьких нам людей? Можливо, це сталося тому, що ми, наче жартома, торкнулися чужої релігії й тим зневажили і свою?

Ніколи більше не запалю чорної свічки. Бо, можливо, це від неї почорніли моє і Наталчине серця. І чорна смуга запанувала у житті. Через знайомих я дізналася, що вона важко захворіла. Але й досі не зібралася на дусі, щоб зателефонувати їй...

Дарина, 24 роки

Джерело: "Моя сповідь №1(37) 2015"