Чоловік проганяє моїх подруг

"Добрий день! Я опинилася між двох вогнів і змушена вибирати поміж коханням і дружбою.

Проблема в тому, що чоловікові не подобаються мої подруги. Він наполягає, щоб я перестала з ними спілкуватися. Каже, ще раз прийдуть — вижену.

Які претензії має до них ? Переконує, що Олена —легковажна, змінює чоловіків мов рукавиці, і він не розуміє, чому така порядна жінка, як я, з нею спілкується. Що у нас може бути спільного? А Настю він не любить за гострий язичок. Справді, вона іноді може недоречно пожартувати. Наприклад, на моєму дні народження сказала Вікторові, що йому не завадили б ранкові пробіжки, бо у складках кругленького черевця може загубитися пульт від телевізора. То чоловік аж зблід: "Ти за своєю талією стеж:!" Мені було соромно, що Віктор не має почуття гумору.

Олену і Настю я знаю дуже давно, ми разом працюємо, завжди одна одну підтримуємо. Десь двічі на тиждень ходимо після роботи до кав'ярні на годинку-дві. У вихідні бачимося рідко, хіба що вибираємося у крамниці. Що правда, в суботу вранці разом відвідуємо басейн. Але Вікторові і це не подобається. Він каже, що я мала б після роботи не на каву з ними йти, а бігти додому і взятися за щось корисне. Мені прикро, бо я йтак смачно готую, ретельно прибираю, то невже не маю права на особисте життя? Чоловік дуже нервується, вимагає, щоб я відмовилася від цього спілкування. Каже, що подруги незаміжні, їм нічого робити, от вони і "прилипли" до мене. Ми постійно через це сваримося.

Що робити ? Ми одружені два роки, я дуже люблю Віктора. Але Олену і Настю знаю років із десять, ми дуже близькі. Невже я повинна відмовитися від дружби заради кохання?"
Алла, м. Біла Церква

ОБГОВОРЮЄМО

• Наталія Швець, 34 роки, економіст:

— А хто така подруга? Це — людина, котра не зрадить, підтримає. З нею хочеться поділитися і сумом, і радістю. За 10 років, думаю, ви вже пересвідчилися, що такими стосунками нехтувати не слід. Відвадите від себе вірних подружок — втратите частинку себе самої. Бо справжні друзі допомагають нам стати кращими, вони надихають нас на щось нове, невідоме. Вони тішаться, коли у вас все гаразд. Як би ви не любили свого чоловіка, не можна дозволяти йому маніпулювати вами. Той, хто поважає свого партнера, ніколи не ставитиме ультиматум: "Або я, або подружки". Ви маєте право бути щасливою з тими людьми, які вам подобаються. Можливо, Віктор просто не вміє дружити, йому немає з ким проводити вільні години. Чи ходить він з друзями на риболовлю, футбол? Чи запрошуєте їх іноді до свого дому? Якщо ні, тоді ваш чоловік просто одинак від природи, йому не зрозуміти, як можна діставати задоволення від дружнього спілкування. Тож мусите делікатно все йому пояснити і відстояти свої права.

• Емілія Панченко, 23 роки, історик:

— Очевидно, що ви з подружками маєте спільні інтереси. І роботу ту саму виконуєте, ще й до басейну ходите, бо любите поплавати. При цьому ви не набридаєте одна одній, вам хочеться спілкуватися знову і знову.

Скажіть, а чи є якесь заняття, захоплення, яке б ви поділяли з чоловіком? Є щось спільне у вас, крім ліжка? Якщо ні, то, мабуть, ви просто вибрали не ту людину для життя. Ось і тягне вас кудись за межі квартири, щоб сумно не було поруч із чоловіком.

• Світлана Крутолобова, 41 рік, перукар:

— А я у жіночу дружбу не вірю. Була в мене подружка, ще зі школи. Я вийшла заміж у 18, а вона майже до 30 років самотньою була. І так все бігала до мене, випитувала, радила. Така хороша, добра, співчутлива була. Чоловік попереджав: "Не подобається мені твоя Валька, нещира вона". А я не зважала, відповідала: "А тобі вона що поганого зробила? Вона ж не до тебе ходить, а до мене". Знаєте, чим усе закінчилося? Поїхала я з дитиною в санаторій на місяць. Аколи повернулася, знайшла під ліжком Вальчину шпильку для волосся — ту, що сама їй колись подарувала. Чоловік навіть не заперечував, що спав з моєю подругою. Каже: "Валька що вечора прибігала, то пиріжків принесе, то вареників, підгодовувала холостяка. Я одного разу з ввічливості запропонував їй чарку горілки, вона і не відмовилася. Посиділи, випили, ну а далі... самазнаєш. Я й не хотів цього, але твоя Валька така настирлива".

Я його вигнала. І подруги у мене відтоді теж немає.

Може, не без причини Віктор сердиться на ваших подруг. Щось знає або передчуває. У чоловіків свій погляд на такі речі, а ми, жінки, часто буваємо довірливими і не хочемо помічати очевидного. Краще бережіть кохання, а дружба між жінками — дуже непевна річ. Щоб потім жаліти не довелося...

• Ірина Луців, 19 років, студентка:

— Мій колишній хлопець казав так: "Я сам вирішуватиму, з ким тобі товаришувати, а з ким ні. Юля — негарна, вона шукає твого товариства тому, що біля тебе хлопці крутяться, може, і їй трохи уваги перепаде. З Мартою не ходи, вона тебе поза очі обмовляє. Катруся? Та вона ж тупенька!" Ну і так далі... Я була дуже закохана, боялася його втратити. І так вийшло, що вже незабаром спілкувалася лише з його друзями. І навіть натякнути боялася, що мені нудно постійно сидіти з ними у піцерїі і слухати старі анекдоти. Що я не хочу йти увечері на стадіон на футбольний матч, а краще б з Катрусею на концерт пішла.

Коли Дмитро мене покинув, я з жахом помітила, що навіть не маю в кого поплакатися на плечі, хіба що киці пожалітися. Він розігнав усіх моїх подружок і сам пішов. Не можна дозволяти людям вирішувати, з ким нам "водитися", а з ким — ні. Це особиста справа кожної людини.

• Марія Костельна, 52 роки, учитель математики:

— Думаю, Віктор просто вас ревнує. Ви одружені лише два роки, і цілком логічно, що між вами виникають чвари через друзів. З досвіду знаю, що це нормально, через таке проходить кожна молода родина. І колись це мине. З'являться діти, у вас буде більше спільних обов'язків та інтересів. Подружки тим часом теж заміж повиходять і не зможуть приділяти вам багато уваги. Таке життя. Тому не нервуйтеся, не сваріться з чоловіком, з часом усе саме собою вляжеться.

Зважте лише, що ревниві чоловіки дуже вразливі й мають чимало комплексів. Недаремно Віктор так болісно реагує на кпини вашої подруги. Можливо, він почувається недостатньо гарним, цікавим, розумним для такої чудової жінки, як ви. І боїться, що десь у компанії подруг ви познайомитеся з іншим чоловіком, підете з родини. Я б все ж таки порадила бути уважнішою до Віктора, зважати на його почуття. Звісно, ви маєте право на дружбу, і вашу свободу ніхто не повинен обмежувати. Але не піддавайтеся на скандали, не провокуйте їх. Врешті, жінка у родині мусить бути розумнішою, чуйнішою — така наша природа.

Все буде добре, якщо ви справді любите одне одного.

• Зоряна Свідерська, 37 років, юрист:

— Мабуть, чоловік вирішив, що штамп у паспорті зробив його і вас єдиним цілим. І тепер життя поза стінами квартири не існує: все мусите робити разом, ніяких інших контактів, зустрічей. Як у тому анекдоті: "Коханий, повертайся з роботи швидше, мені нудно", — каже дружина. "Гаразд, вже виїжджаю, будемо нудьгувати удвох", — відповідає той".

У кожної людини, одружена вона чи ні, мусить бути свій особистий простір. Робота, хобі, друзі. Навіщо ламати свою сутність через те, що чоловікові щось там не подобається? Не дозволяйте на собі "їздити". Ми маємо бути з тими людьми, з якими почуваємося щасливими. Ми маємо право робити те, що нам подобається. Не можна дозволяти нікому — ні батькам, ні чоловікові, ні дітям — ставати між вами і вашими ідеями, мріями, заняттям, друзями. Ніхто не має права вами керувати, коли йдеться про ці важливі речі.

Джерело: "Моя сповідь №5(29) 2014"